- Конопля - основа стародавнього трикотажного виробництва
- Максимально відповідний грунт для коноплярства - в Сумській, Полтавській і Черкаській областях
- Конопля - універсальна рослина для сівозміни
- Індустріалізація коноплярства почалася сто років тому
- Зараз розвитку коноплярства перешкоджають адміністративні бар'єри
- Через відсутність законодавчих норм українці можуть працювати лише з насінням і конопляної соломою
- Стебло конопель - найцінніше для ткацької промисловості
- З насіння конопель отримують лікувальне масло
- З коноплі роблять меблі і утеплюють будинки
- Конопля дозволяє зберегти більше дерев, ніж ви можете собі уявити
- Конопля не витримала конкуренцію з деревиною через промислової революції
Наші предки вживали коноплю в їжу, ткали з неї сукно і шили одяг, а ще виготовляли декоративні вироби і робили ліки. А сьогодні - тільки уявіть - з неї виробляють понад 50 тисяч різних товарів. За останнє десятиліття оборот ринку технічних конопель виріс з нуля до сотень мільярдів доларів! Але поки у всьому світі зростає попит на подібну продукцію, в Україні виробників витіснили з ринку під приводом боротьби з наркотиками.
Сьогодні попит на технічну коноплю виходить з Західної Європи, Америки, Австралії та Китаю і підштовхує вітчизняних аграріїв освоювати забутий сектор ринку. Однак недолік інформації щодо особливостей вирощування культури часто призводить до помилок. Крім того, через відсутність підтримки держави аграрії змушені самостійно шукати ринки збуту, розбиратися в аспектах вирощування і недопрацьованою нормативно-правовій базі.
Конопля - основа стародавнього трикотажного виробництва
Це неймовірно, але ще більше чотирьох тисяч років тому коноплі були основою трикотажного виробництва . Тоді ще не було виведено такого безлічі сортів, однак, ніхто не наважувався її курити. Археологічні розкопки підтверджують, що народи, які населяли територію сучасної України, виготовляли і часто використовували в побуті різні вироби з цієї рослини.
Максимально відповідний грунт для коноплярства - в Сумській, Полтавській і Черкаській областях
З давніх-давен центром внутрішньої торгівлі в Україні був Київ. Саме сюди торговці вперше завезли насіння конопель, будучи начулися про родючих чорноземах і дивовижному кліматі нашої країни. Найбільш сприятливими землями вважалися території нинішніх Полтавської, Сумської та Черкаської областей. У цих регіонах продукти переробки конопель були основним видом отримання доходів. А в голодні роки коноплі були справжнім порятунком: вона давала сировину для обігріву, продукти харчування і була аналогом сучасного знеболювального.
Конопля - універсальна рослина для сівозміни
На замітку аграріям: конопля біологічно сумісна з усіма вирощуваними культурами, її практично не зачіпають шкідники і хвороби, і їй не потрібні добрива. Впроваджуючи коноплю в сівозміну можна збільшити виробництво кормових культур, поліпшити родючість грунту та вносити набагато меншу кількість добрив. Ідеальними рослинами-сусідами для конопель є цукрові буряки, картопля, силосна кукурудза, озимі культури, люпин і конюшина.
Люпин, конюшина і озимі - ідеальні сусіди для технічних конопель: Джерело: vilingstore.net
Індустріалізація коноплярства почалася сто років тому
Минуле століття запам'ятався в історії не тільки бурхливим промисловим підйомом, а й активними розробками в галузі коноплярства. так після столипінської аграрної реформи з'явилися перші спроби впровадження технологій глибокої переробки конопель. У 70-х роках вчені-селекціонери з Інституту луб'яних культур Сумській області створили кілька сортів технічних конопель, в яких або взагалі не містилося тетрагідроканабінолу (ТГК), або містилося зовсім мала його кількість. А значить, що викуривши хоч тонну цієї культури, досягти ефекту не вийде. Таким чином галузь коноплярства, заборонена в більшості країн Європи через розквіту наркоманії, була реанімована. тільки в Німеччині за останні 20 років було побудовано більше 30 заводів з переробки конопель. Але в той же час, в Україні посівні площі скорочувалися прискореними темпами. Так в 1913 році посіви конопель в Україні становили 127 тис. Га, в 1975 - 72 тис. Га, 90-е - 10 тис. Га, а в 2011-му під посіви конопель була виділена найнижча квота - 357 га. У 2008-му первинна переробка сировини здійснювалася на трьох підприємствах, а вже в 2010-му - тільки на одному.
Зараз розвитку коноплярства перешкоджають адміністративні бар'єри
Галузь коноплярства регламентується різноманітними положеннями. Всі вони закріплені не тільки у відповідних розпорядженнях Кабінету Міністрів України, а й розкидані по різним наказам та інструкціям Міністерства охорони здоров'я, Державної санітарно-епідеміологічної служби, державної служби України з надзвичайних ситуацій та іншим держорганам. Але найголовнішою причиною занепаду галузі називають надмірний державний контроль, що створює адміністративні бар'єри на всіх етапах: від культивування і переробки технічних конопель до пошуків ринку збуту і продажу готової продукції. До 2010 року вирощування конопель здійснювалося відповідно до ліцензійним умовою, затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Міністерства аграрної політики України від 21 червня 2001 № 92/173 , Згідно з яким кожен підприємець, який бажає вирощувати технічну коноплю, зобов'язаний був забезпечити оплачувану охорону посівів підрозділами МВС України. Доходило зовсім до абсурду: оплата охорони посівів становила майже 80% собівартості , Тобто українська конопля не могла конкурувати на світовому ринку. Звичайно, надалі наказ визнали недійсним, але залишилося безліч інших безглуздих вимог, що гальмують розвиток галузі. Наприклад, сьогодні обов'язковим є наявність ліцензії на посів і вирощування, тобто до складів технічної конопель пред'являють аналогічні вимоги, що і до вирощування та зберігання наркотиковмісних рослин.
Через відсутність законодавчих норм українці можуть працювати лише з насінням і конопляної соломою
Якщо в усьому світі переробляється 100% рослин конопель, то в Україні - лише 85%, решта викидається. Через недосконалість законодавства, українські підприємці можуть працювати лише з насінням і конопляної соломою, тобто листя і суцвіття ми викидаємо, а це до 70% собівартості в окремих випадках. У світі ж їх використовують у фармакології, косметології та харчової промисловості.
Стебло конопель - найцінніше для ткацької промисловості
Технічна коноплі з вмістом ТГК не більше 0,08% використовується в промисловому виробництві для отримання волокна, з якого потім тчуть полотна, шию одяг і взуття. Волокно отримують із стебел, які становлять приблизно 65% від загальної сухої маси. Довжина одержуваних волокон залежить від сорту рослини і умов вирощування і варіюється в межах 0,8-4 метрів. Купити ж одяг, взуття та товари для дому з конопель можна як на спеціалізованих ярмарках, так і в інтернеті у виняткових ентузіастів.
Стебла конопель можуть досягати чотирьох метрів: Джерело: alfotoru.com
З насіння конопель отримують лікувальне масло
А ви знали, що насіння конопель цінуються в харчовій та хімічній промисловості? Наші предки робили з насіння і листя конопель аналог знеболюючого, а сьогодні екстракт конопель застосовують у виготовленні засобів особистої гігієни і в процесі виробництва медикаментів. А конопляну олію є прекрасним антиоксидантом і рекомендовано в їжу при онкологічних захворюваннях, проблемах з дихальної, травної та серцево-судинної системами.
Конопляна олія корисно для життя: Джерело: ua.all.biz
З коноплі роблять меблі і утеплюють будинки
Конопля є органічним сировиною і потужним антисептиком, тому в Європі її використовують навіть в будівництві. Наприклад, в 2009 році у Великобританії уряд запустив програму по будівництву будинків, стіни яких виготовлялися з вапна, конопляного макухи і сухих рослин. А в Німеччині коноплю використовують як підстилку під ламінат або паркет, а ще нею утеплюють фасади будівель.
Сучасне використання технічних конопель: Джерело: tku.org.ua
Конопля дозволяє зберегти більше дерев, ніж ви можете собі уявити
Зазвичай для виробництва паперу використовують деревну целюлозу - 42% дерев, вирубуються в наші дні йде виключно на виготовлення паперу, а зі збільшенням чисельності населення зростає і попит. Але ж папір можна робити і з конопель. При цьому вона виходить більш якісною, міцної і зносостійкого і набагато дешевше традиційної. Уявіть, з одного гектара конопель можна отримати шість тонн целюлози в рік! Це значно більше, ніж річний приріст одного гектара лісу. Дерева ростуть десятиліттями, а урожай конопель можна зібрати всього через 120 днів після посадки. Для вирощування лісу потрібні великі ділянки землі, конопля ж може рости практично скрізь. І найдивніше, наші предки про це знали: безліч історично важливих літературних творів збереглися до наших часів тільки завдяки довговічності конопляної паперу. Наприклад, перші паперові гроші, Конституція і Декларація незалежності США, перша друкована Біблія Гутенберга були надруковані на папері з конопель.
Конопля не витримала конкуренцію з деревиною через промислової революції
Промислова революція 19 століття і капіталізм 20 століття привели до поширення грамотності серед населення, тим самим збільшили попит на папір, який необхідно було якимось чином задовольняти. Перші верстати, за допомогою яких виготовляли папір, не могли обробити грубі конопляні волокна. Тому було знайдено більш простий в обробці матеріал - деревина. Сьогодні ж для впровадження конопель в масштабне виробництво, необхідні технології, які дозволяють видаляти з волокон силікати.
Галузь коноплярства може стати тим важелем, який виведе деякі регіони нашої країни з сільськогосподарської депресії за рахунок високої рентабельності та економічної привабливості галузі. Розвиток промислової переробки конопель та виготовлення паперу зможе уберегти наші карпатські ліси від вирубування. Це значно підвищить податкові відрахування в бюджет і відкриє нову гілку аграрної галузі.
Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити нам.
Помітили помилку?